Хочеться до моря прохолодного –
до святої свіжості морської...
Білий пароплав понад безоднею
йде за обрій мрією людською.
Хочеться до моря прохолодного.
Щоб не лізли дурні в зимну воду.
Не гойдали хвилі сміття жодного.
І відчути від чужих свободу.
З парасолем, в капелюсі модному –
йти край моря під голками зливи...
Хочеться до моря прохолодного,
як тоді, коли я був щасливим...