Пробач, я не прийду до тебе більше
ніколи. Ні веселим, ні сумним.
І знову бути пристрасним і грішним
себе вже не примусити мені.
Відвертість пише найдорожчі вірші,
а примус був присутнім, ти пробач.
Я хочу на прощання стати вищим
і чесним, хоч услід почую плач.
Ми врешті на відвертість спромоглися,
хоча вона просилась з перших днів.
Я помолюсь за тебе. Помолися
і ти за мене, хай услід мені...