Усе простiше

Серез
У наступ суне літ нерівний стрій.
Минають дні, немов похмільні снища.
Й час перетворює на попелища
Надхмарні замки нездійсненних мрій.

Засмоктує сансари чорторий,
Все менш діямантОво розум блище,
Й мета всієї подорожі ближче,
Та як би знав, куди іде, старий...

Нехай гуде рій спогадів жалливих,
І поворотів було більше лівих,
Життя — це шлях, де годі заблудити.

Жени всі сумніви, як далі жити,
Най путь наскрізь, упростріль, вільно ллється.
Старий, усе простіше, ніж здається!