[гріхи приходять вчасно]
#ЗГАДКИ_ПРО_БУВАЛЕ
сьогодні, читаючи вірші
сторінка за сторінкою
кислинка за хвилинкою
як психолог, наче вилкою
я розтинав минуле наших дій,
що доросли до мрій,
сірих, темно-сизих,
не рожевих…
ну, в тебе то
таке собі ніби і життя
і майбуття
навпроти мене –
пафос, пам’яті колос
і тонка пліва
забуття.
Послав у небуття
чи нас послали…
проїбали наше щастя
застрімали.
я тобі метелика хотів подарувати
але не трапилось – залишився мені
в тумані осені,
в морозі, на смітті