як я , сумую за тобою...
мій рідний край...
де зростала у садах тернових...
мальовничий ,мій таемний рідний край,
де живеться й до сих пір чудово...
луки всіяні тюльпанами у травні,
соловейко біля річки так співа...
у гаю тернево-яблуневому,
аромат фіалковий віта...
гори невисокі ,та привітні,
гляну з них удалечинь...
ліс сосновий та безкрайній...
знизу вгору ,закликає ввисочинь...
краю рідний,там вода смакує...
там ждерела, бьють із під землі...
як мені, всього цього бракує...
на чужій, не рідній стороні...
звикла вже до небоскрьбів,але серцем лину в забуття...
рідний краю...я до тебе їду...
може через рік...а може крізь життя...