Така невипадкова випадковість -
Тебе зустріти через ріки літ!
Ця яблуневість і оця бузковість
Весни! Духмяно-божевільний цвіт!
Така розгубленість і безпорадність,
Коли зустрілися очима знов,
І зайвість слів, і рухів недоладність,
І мчать думки за серцем сторчголов.
Це, може, жарт або чиясь сваволя?
І німота, коли забракло слів...
Та що поробиш? Це, як кажуть, доля...
Невипадковість з потаємних снів...
м. Донецьк, травень 2018