Уже не ніч, та ще не день.
Я на межі між днем і ніччю.
Це час, коли я – на узбіччі
натхнення, віршів і пісень –
світ опановую новий,
народжений простим світанням,
і ще не мрію про кохання,
не бавлю поглядом з-під вій
ні стелі стародавній твір,
ні скла прозорого сучасність,
і подумки смакую щастя,
і не осмислюю позір...