Ну що ж ви, пані...
Знову сльози,
Та може час його забути
Себе від пам'яті розкути
Та відштовхнути оті грози.
Забудьте пані...
Не кохає....
Так, не кохав він вас ніколи
Він цілував вже інші брови
Він вас потроху забуває.
Навіщо вам
Обманий рай.
Оті оманливі слова,
Що промовляв мов жернова.
Вам час шепоче "забувай".
Забудьте пані
День та ніч
Коли чекали при вікні
Та все гадали на вогні
Що під кінець кидали в піч.
Там все згорить...
Слова та память.
Відмова в щасті та обман
Отой солодощів дурман
Забудьте біль. Вам щастя пані.