М.
Хвалити одне одного словами,
яких ніхто не чутиме, крім нас.
Хвалити пересохлими вустами.
Молитись на очей іконостас.
Торкатись теплих рук обов'язково,
сплітати пальці візерунком "ми".
І знову – лиш одним єдиним словом –
хвалити до нічних зітхань німих.
Казати найдорожче і найкраще.
казати все – мов пити – досхочу.
І шанувати кожне слово наше:
- Лиш не мовчи...
- Уже – не замовчу...