Петро й Павло

Раиса Савич
Понесло зранку по шляху Павла,
Та й по дорозі стрів Петра.
Ой Петре,голова в мене болить,
В ларьок іду,,отрави"я купить.
-Ти знаєш Павле,стрів ти мене вчасно,
Отрави тої,дам тобі бесплатно.
Зрадів Павло аж очі заблищали,
Бо любить дуже щоб його вгощали.
Тут став Петро над Павлом глузувати,
То ,,конфідор" то,,жукомор"давати,
-Чому ти Павле рожу так скривив?,
-Так ти ж отрави сам просив!
-Ну знаєш,друже,підожди!,
Й послав Петра під три чорти.
...Тож знайте,будуть кепські ваші справи,
Якщо вам зранку хочеться отрави!