Поблукавши Іспанією, інтурист Кірьян,
Потрапивши в ресторацію, страву заказав,
-Дайте мені щось такого, щоб запам’ятав,
Як в спекотних Перенеях влітку мандрував
З колоритом щоб місцевим, щоб аж запекло,
Щоб саме нутро дістало, до кішок дійшло,
Щоб було гостре-пригостре, щоб на дибки став,
І відчув в собі тореро, що бика поклав
Підійшов гарсон Микола, він тут підробляв,
І в Тернопіль щомісяця євро відсилав,
Привітався дуже чемно, скатерку послав,
Червоного вино андалузського запропонував
Ваше, сеньйор, побажання виконаю я,
Є у мене одна думка, ось вона яка,
Тут до кухаря з кориди притягли бика,
Вправно гості його зьїли, зостались рога,
І якщо, сеньйор, вам в дупу ріг того бика –
Вас сім’я славних тореро за свого призна