Владимир Пещера. Глядит Вавилон

Максим Троянович
Где без меры идёт,
иногда одолеть не под силу:
не обманешь копейку
и рюмку ты не проведёшь,

потому и веками
понять не умеют  Россию,
но зато  так и тянет
ей кровь пустить всякая
вошь.
 
То, что смертью разит,
не смогли распознать
и отвергнуть,  –
на столичных развязках
сквозь дымку глядит
Вавилон, –

доживают свой век
златоглавые глупые церкви, –
мимо их куполов
из груди Богородицы стон.

Глядзіць Вавілон

Што без меры ідзе,
часам адолець не пад сілу:
не ашукаеш капейку
і чарку ты не правядзеш,

таму і стагоддзямі
зразумець не ўмеюць  Расію,
але затое  так і цягне
ёй кроў пусціць усякая
вош, ну дзе ж?
 
Тое, што смерцю паражае,
не змаглі распазнаць
і адпрэчыць,  -
на сталічных развязках 
скрозь смугу глядзіць
Вавілон, -

дажываюць сваё стагоддзе
золатагаловыя дурныя цэрквы рэчы,
міма іх купалаў
з грудзей Багародзіцы стогн.

  Перевод на белорусский язык