Кімната в Будинку вчених у Києві.
Двері погано підігнані, вікна відчинені.
Входять Головуюча, Доповідач, реріхівці, Професор, вождь Борник,
Поет і Друг, сідають. Друг і Поет — віддалік від столу, під стіною.
Головуюча
Першу республіканську нараду реріхівців у Києві вважаємо відкритою. Слово для доповіді надається Доповідачу.
Доповідач
(встає за столом)
Ми — носії світла. Кожен відчуває, що з появою при владі Міченого Михайла розпочалася ера світла. На це є ясна вказівка самого Святослава Реріха. Що може бути ясніше? Нема. Авторитет є авторитет. Інші — просто побивають один одного цитатами з Живої Етики. Зараз прошу двадцять хвилин для доповіді.
Головуюча
Є ще пропозиції?
Вождь Борник
В Живій Етиці сказано: вчення можна вмістити в три хвилини. Доповідачу дамо двадцять хвилин, а іншим — по п’ять хвилин.
Заходить реріхівець, що запізнився; протяг змітає папери зі столу.
Головуюча
Всі згодні?
Всі
Згодні.
Друг і Поет мовчать.
Доповідач
Ми вийшли з катакомб, і зразу — розкол: на грунті того,
хто правильніше розуміє учення Живої Етики і як бути
далі із творчим спадком сім’ї Реріхів, котрий Святослав
Реріх доручив Шапошниковій у Москві. Ми там, на розколі
в Москві, не були. Ситуація склалась отак:
виступили деякі кияни проти Шапошникової і звинуватили її в усіх гріхах,
навіть в підробці підпису Миколи Реріха.
Інші — виступили за неї.
Ситуація — як при офіціалізації християнства.
Заходить реріхівець, і протяг змітає папери.
Вчення попереджує: остання найвирішальніша битва— за саме Вчення. Прийдуть темні і своїми хитросплетіннями схочуть по-своєму трактувати простоту, ясність і мужність Вчення.
Заходить реріхівець, і протяг змітає папери.
Зараз дійсно все перемішалось — і це неприємно і дико, бо сім’я Реріхів — кришталево чиста і світла, а кругом неї — брудне вовтузіння. Світове питання і питання порядку денного одне і теж: як нам до всього цього відноситись? Яка наша позиція? Як досягнути влади духу?
Сказано: з Оріона було послано камінь світла, але коли Соломон відщепив маленьку частку його для себе — єврейський народ втратив силу.
Заходить реріхівець, і протяг змітає папери.
Сказано: камінь буде на Русі, ця країна першою піде проти почуття приватної власності та іншої теміні, тут відродиться духовність світу, і звідси підуть по новому шляху еволюції.
А правда про нас гірка: ми відірвались від місцевої культури. Сам Микола Реріх писав: «Сердечний привіт Україні!» Отже, як нам бути? Дякую за увагу.
Головуюча
Хто доповнить?
Вождь Борник
(встає)
Мені сподобалось все. Одне зазначу: камінь той з Оріона — це не камінець в скриньці, а серце носія світла. Сказано ж: не облий камінь вином.
Єврейський народ втратив боговибраність, і зараз боговибраність — в слов’янах.
Порив вітру розчиняє двері, і реріхівець ледве втримує їх, зачиняє;
заготовлені резолюції літають в повітрі.
Давайте говорити відверто: дійсно, змішалося все, і велике і смішне вкупі. Моя думка така: не потрібно звільняти Шапошникову з посади; справа не в заміні одного на іншого. Вчиніть так: підсильте вогонь сердець; якщо хтось є темним — він не витримає і піде геть.
В усьому іншому ми всі — за справжній націоналізм і за справжній інтернаціоналізм: братство вільних народів без темних керівництв.
Головуюча
Прошу уваги. Надійшло привітання нам від подруги Олени Реріх, що проживає у Сибіру.
Суть така: тримати Вчення в чистоті, очищувати свої серця, не перейматись йогою Ауробіндо, іншими йогами, медитаціями, дзен-буддизмом, бо вони закликають до розслаблення,
що в умовах брудних міст веде до одержання темними і до психічних захворювань; світ весь хворий одержаннями темними духами; тому вихід один — духовні накопичення і чекання підтримки Шамбали.
Вождь Борник
В мене є знання із космосу, що в кінці тисяча дев’ятсот дев’яносто першого року до Києва прибуде вісник з Шамбали. Потрібно готуватися, щоб було що покласти перед ним і спитати, як він це оцінює.
Головуюча
В кого є думки про роботу на місцях? Нема? Сміливіше!
Всі довго мовчать.
Поет
(встає)
Дозвольте, в мене є слово.
Професор
(не справляється з думкою вголос)
Які в нього розумні очі!! Які розумні... Це потрясаюче...
Головуюча
Будь ласка. Не будемо брати за красиві очі, в нас мало часу.
Поет
Буде правильним на самому початку відрекомендуватись вам. Щоб не говорити зайвого, краще покажу свою афішу, де є, що я — поет-мислитель, провидець; їжджу по Україні, освітлюю душі безпосередньо і знаннями, маю учнів. Прошу вибачення.
(Показує.)
В мене вроджені і розвинені здібності такі, що бачу людину наскрізь: її дух, її міру обдарованості, чистоту і особливості всіх її тіл, здоров’я, майбутнє — все так, як є.
Я не мав наміру прийти до вас на нараду, але прийшла інформація, що буду тут. Ви знаєте, що ауру, душу не підробити; мої учні також бачать. Правда є правда, вона сувора: тут я бачу ще не дуже високий розвиток духу і душ.
Шелест і занепокоєння серед присутніх.
Народжується нова генерація боголюдей світлого духу.
Дзвонить телефон; Головуюча бере трубку.
Головуюча
Ніхто не говорить...
Поет
Гаразд, я закінчу коротко.
Вони на території України є найвищими станціями напруги духу, від яких живляться нижчі. Так тримається на Україні блага і мирна психодуховна погода. Ми робимо погоду. Вихід з ладу хоч одного такого висотного трансформатора, від якого йде живлення і гармонізація на Україну, може погіршити все. Якщо спіткнеться мудрець — народ впаде.
Тепер запитайте себе: що є всі протоколи і вовтузіння поряд з цим? Що можна вдіяти, не пізнавши себе і не навчившись володіти собою?
Як може розвинена людина або йог говорити про те, чого вона не досягнула власною психодуховною практикою?
Кому можна давати знання? — ви знаєте цю мудрість?
Основний закон Космосу: сягнути психодуховних знань самостійно.
Це знання природи людини і космосу як вони є. Із знань, із світогляду правильно розпочинати перетворення себе і всіх.
Світогляд новий дає справжні цінності, і люди всі тягнуться до них: тоді все життя змінюється ненасильницьки.
Живі магніти людські — в центрі їх. Тільки живий магніт-людина притягує подібних, вищих духів і удачу.
Моя пропозиція: надрукувати за мій кошт мої духовні досягнення — це плоди, за якими зважують носія. Але в мене нема паперу. Якщо вождь Борник, котрий має багато паперу, продасть мені одну тону для книги, то це буде поцілунок християнина, любов на ділі, а не на словах. Воістину: впізнаєте своїх по тому, що любитимуть один другого. Це є — випробування.
Вождь Борник
А я що, целюлозний комбінат? Ні, ні за що.
Поет
Тут Вербицький пропонує внести кошти на пам’ятник Миколі Реріхові в Пархомівці. Я вношу. Хто підтримує?
(Мовчання.)
Вождь Борник
Дехто тут Вас знає, що у Вас є здібності, а те, що Ви їздите по Україні і просвітлюєте народ на місцях — це добре; але Ви говорите скрізь — я, я. Ви ж бачите: ось тут викликаєте у всіх занепокоєння, роздратування. Ви кажете: я бачу всіх наскрізь... Знову — я. - «Бачу всіх наскрізь»... але ж це... що це я хотів сказати?...
у Вас нема й не може бути таких обдарувань!
Ви — самохвал! Ви доведіть плодами, а не самохвальством.
А Ви — самохвал!
Поет
Спочатку потрібно надрукувати, щоб побачили плоди. Як же, не бачивши їх, Ви дозволяєте собі бути упередженим, негативним?
Голоси більшості
Це самореклама! З якою метою він прибув?
Це провокація! Хто він такий? Це провокація!
Поет
Якби ви бачили очі тих волинянок, що плакали, коли я врятував здоров’я їхніх чоловіків...
Голоси більшості
(перебивають)
Він тут ставить себе вище всіх! Він ображає всіх! Це самореклама! Це провокація!
Поет
Нащо ви зараз множите не найкраще, що є у вас? Енергії
не своїх слів? Опам’ятайтесь...
Голоси більшості
(перебивають)
Він нас повчає! Він ставить себе вище всіх! Це самореклама! Це провокація!
П о е т
Головне вам надалі: ідіть в гармонії самостійності і волі неба, своїм неповторним шляхом, допомагайте цим Україні.
Ж і н к а - р еріхівка
А що, як він справді такий?
Це ж... скандал... що каже нам серце?
(до П о е т а)
Якщо у Вас відкрите, добре серце, то хіба не можемо ми порозумітись?
Голоси більшості
Це непростимо! Він образив усіх!
Це нестерпно! Пропонуємо лишити його слова!
Хто за те, щоб лишити слова?
Поет
Ви не винуваті, що скипіли... Це слово.
Це виношування слова.
Голоси більшості
Він нас досліджує! Геть! Геть! Вигнати його геть! Хто за?
(Більшість піднімає руки.)
Нас більшість! Більшість!
П’яніючи від більшості, жінки скачуть перед Поетом з піднятими руками і вигукують в обличчя: «Геть!», «Геть!», «Геть!», «Геть!», «Геть!», «Ганьба!», «Ганьба!»
П о е т
Так розпинають зрілий дух міхи старі...
Дозвольте, я подивлюся з вами:
Хто підійняв руку на Поета?
Прошу, підійміте ще раз вище руки.
(Більшість піднімає руки.)
Жінки скачуть перед очима в Поета з вигуками: «Геть!»
Поет дивиться, під його поглядом дехто опускає руку.
Поет
Подивіться серцем пізніше; ясно мені;
ясно і тим, хто не жене духа світла.
Обніміть себе, як сироти, хто Поета не жене. Благословляю всіх.
(Виходить.)
Голоси більшості
Підпишемо постанову більшості!
Запишемо рішення!
Друг
(встає)
Святе натхнення — безум для мерців,
Конаючих на морозці обчислень.
Удар пече вас, та без дару — тьма,
Тож краще бути в ґулях, ніж бездарним!!
І у ваших радах — верхів нема?!
Жінки, ви знаєте, за що всі голосують?
«Хто за вирубку молодняка?» —
І всі пеньки догори тягнуть руки!!!
Хто може бути проти того, що красиве?!
Жінки, чому ви перестали бути дивом? —
Трясетеся перед старими — молодих
Вбиваєте! Жінки! попереду поганого — ви скрізь!
Як так? Де ваша гордість? Ваше добре серце?
Нечоловічі гнучкість і чутливість?
Огида до гнилого — де? де? де?
Ах, як вас обдурили хуторяни!..
Якби не ми — хто дав би царський спокій,
В якому тільки й бачите той світ?
Так майте ж совість! Майте стид! —
Нащо вбивати холодом поетів?
Для чого це безглуздеє життя,
Коли без серця — смерть, і навкруги —
Жодного серця?! Дошки холодні трун
На нескінченному хороненні земних.
Що ж ви верхи собі морочите:
Вбивать чи ні ту Шапошникову?
Що ж, хто що побачить — те він є.
(Виходить.)
(Всі мовчать.)
Головуюча
Постанова є. Потрібно ж підписати?
Голоси більшості
Підпишемо постанову всі.
Вождь Борник
Ну, мені вже час їхати додому.
(Виходить.)
Головуюча
Оголошується перерва на п’ять хвилин.
Голоси більшості
Обговоримо у кулуарах.
(Всі виходять.)
Комната в Доме ученых в Киеве.
Двери плохо подогнаны, окна открыты. Входят П р е д с е д а т е л ь с т в у ю -щ а я, Д о к л а д ч и к, р е р и х о в ц ы, П р о ф е с с о р, в о ж д ь Б о р н и к, П о э т и Д р у г, садятся. Д р у г и П о э т – поодаль от стола, под стенкой.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Первое республиканское совещание рериховцев в Киеве считать открытым. Слово для доклада предоставляется Д о к л а д ч и к у.
Д о к л а д ч и к
(встает за столом)
Мы – носители света. Каждый чувствует, что с появлением при власти Михаила Меченого началась эра света. На это есть ясное указание самого Святослава Рериха. Что может быть более понятным? Ничего. Авторитет есть авторитет. Все прочие – просто бьют друг друга цитатами из Живой Этики. Сейчас прошу двадцать минут на доклады.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Еще предложения есть?
В о ж д ь Б о р н и к
В Живой Этике сказано: учение можно уместить в три минуты. Докладчику даем двадцать минут, а остальным – по пять минут.
Входит опоздавший рериховец; сквозняк сметает бумаги со стола.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Все согласны?
В с е
Согласны.
Д р у г и П о э т молчат
Д о к л а д ч и к
Мы вышли из катакомб, и сразу – раскол: на почве того, кто правильнее понимает учение Живой Этики и как быть дальше с творческим наследием семьи Рерихов, которое Святослав Рерих поручил Шапошниковой в Москве. Мы там, на расколе в Москве, не были. Ситуация сложилась таким образом: некоторые киевляне выступили против Шапошниковой и обвинили ее во всех грехах, даже в подделке подписи Николая Рериха. Другие – выступили за нее. Ситуация – как при легализации христианства.
Входит рериховец, и сквозняк сметает бумаги.
Учение предупреждает: последняя самая решающая битва – за само Учение. Придут темные и своими хитросплетениями захотят по-своему трактовать простоту, ясность и мужество Учения.
Входит рериховец, и сквозняк сметает бумаги.
Сейчас действительно все перемешалось – и это неприятно и дико, потому что семья Рерихов – кристально чистая и светлая, а вокруг нее – грязная возня. Мировой вопрос и вопрос повестки дня один и тот же: как нам ко всему этому относиться? Какова наша позиция? Как достичь власти духа?
Сказано: с Ориона был послан камень света, но когда Соломон отколол маленькую частичку его для себя – еврейский народ утратил силу.
Входит рериховец, и сквозняк сметает бумаги.
Сказано: камень будет на Руси, эта страна первой пойдет против чувства частной собственности и другой темноты, здесь возродится духовность мира, и отсюда пойдут по новому пути эволюции.
А правда о нас горькая: мы оторвались от местной культуры. Сам Николай Рерих писал: «Сердечный привет Украине». Так как же нам быть? Спасибо за внимание.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Кто дополнит?
В о ж д ь Б о р н и к
(встает)
Мне понравилось всё. Одно отмечу: камень тот с Ориона – это не камушек в шкатулке, а сердце носителя света. Сказано же: не облей камень вином.
Еврейский народ утратил богоизбранность, и теперь богоизбранность – в славянах.
Порыв ветра раскрывает дверь, и рериховец еле удерживает ее, закрывает; заготовленные резолюции летают в воздухе.
Давайте говорить откровенно: действительно, смешалось всё, и великое и смешное в кучу. Мое мнение таково: не нужно освобождать Шапошникову от должности; речь не в замене одного на другого. Сделайте так: усильте огонь сердец; если кто-то темный – он не выдержит и уйдет.
Во всем остальном мы все – за подлинный национализм и за подлинный интернационализм: братство свободных народов без темного руководства.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Прошу внимания. Поступило приветствие нам от подруги Елены Рерих, которая живет в Сибири.
Суть такова: держать Учение в чистоте, очищать свои сердца, не увлекаться йогой Ауробиндо, другими йогами, медитациями, дзен-буддизмом, потому что они призывают к расслаблению, что в условиях грязных городов приводит к одержимости темными и к психическим заболеваниям; мир весь болен одержимостью темными духами; поэтому выход один – духовные накопления и ожидания поддержки Шамбалы.
В о ж д ь Б о р н и к
У меня есть знание из космоса, что в конце тысяча девятьсот девяносто первого года в Киев прибудет вестник из Шамбалы. Нужно готовиться, чтобы было что положить перед ним и спросить, как он это оценивает.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
У кого есть мнения о работе на местах? Нет? Смелее!
Все долго молчат.
П о э т
(встает)
Разрешите, у меня есть слово.
П р о ф е с с о р
(не справляется с мыслью вслух)
Какие у него ясные глаза!! Какие умные...
Это потрясающе...
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Пожалуйста, не будем принимать за красивые глаза, у нас мало времени.
П о э т
Будет правильно с самого начала представиться вам. Чтобы не говорить лишнего, лучше покажу свою афишу, где написано, что я – поэт-мыслитель, провидец; езжу по Украине, просвещаю души непосредственно и знаниями, имею учеников. Прошу прощения.
(Показывает)
У меня врожденные и развитые способности такие, что вижу человека насквозь: его дух, его меру одаренности, чистоту и особенности всех его тел, здоровье, будущее – все так, как есть.
У меня не было намерения прийти к вам на совещание, но пришла информация, что буду тут. Вы знаете, ауру, душу не подделать; мои ученики тоже видят. Правда есть правда, она сурова: тут я вижу еще не очень высокое развитие духа и душ.
Шорох и беспокойство среди присутствующих.
Рождается новое поколение боголюдей светлого духа.
Звонит телефон; П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я берет трубку.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Никто не говорит...
П о э т
Хорошо, я закончу кратко.
Они на территории Украины являются станциями высочайшего напряжения духа, от которых питаются низшие. Так держится на Украине добрая и мирная психодуховная погода. Мы делаем погоду. Выход из строя хотя бы одного такого высотного трансформатора, от которого идет питание и гармонизация на Украину, может ухудшить всё. Если мудрец споткнется – народ упадет.
Теперь спросите себя: чем является всякая возня и протоколы рядом с этим? Что можно сделать, не познав себя и не научившись владеть собой? Как может развитый человек или йог говорить о том, чего он не достиг собственной психодуховной практикой? Кому можно давать знания? – вы знаете эту мудрость?
Основной закон Космоса: достичь психодуховных знаний самостоятельно. Это знание природы человека и космоса как они есть. Со знаний, с мировосприятия правильно начинать преобразование себя и всех. Мировосприятие новое дает подлинные ценности, и люди все тянутся к ним: тогда вся жизнь изменяется ненасильственно. Живые магниты человеческие – в их центре. Только живой магнит-человек притягивает подобных высших духов и удачу.
Мое предложение: напечатать за мой счет мои духовные достижения – это плоды, по которым оценивают носителя. Но у меня нет бумаги. Если вождь Борник, у которого много бумаги, продаст мне одну тонну для книги, это будет поцелуй христианина, любовь на деле, а не на словах. Воистину: узнаете своих по тому, что будут любить друг друга. Это – испытание.
В о ж д ь Б о р н и к
А я что, целлюлозный комбинат? Нет, ни за что.
П о э т
Тут Вербицкий предлагает внести средства на памятник Николаю Рериху в Пархомовке. Я вношу. Кто поддерживает?
(Молчание)
В о ж д ь Б о р н и к
Некоторые здесь вас знают, что у вас есть способности, и то, что вы ездите по Украине и просвещаете народ на местах – это хорошо; но вы все время говорите – я, я. Вы же видите: вот тут вызывает у всех беспокойство, раздражение. Вы говорите: я вижу всех насквозь... Опять – я. «Вижу всех насквозь»... но это же... что это я хотел сказать?... у вас нет и не может быть такой одаренности! Вы – самохвал! Вы докажите плодами, а не хвастовством. А вы – самохвал!
П о э т
Сначала нужно напечатать, чтобы увидели плоды. Как же, не видев их, вы позволяете себе быть предвзятым, негативным?
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
Это самореклама! С какой целью он прибыл?
Это провокация! Кто он такой? Это провокация!
П о э т
Если бы вы видели глаза тех женщин с Волыни, которые плакали, когда я возвращал здоровье их мужьям...
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
(перебивают)
Он тут ставит себя выше всех! Он оскорбляет всех! Это самореклама! Это провокация!
П о э т
Зачем вы сейчас умножаете не лучшее, что есть в вас? Энергии не своих слов? Опомнитесь...
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
(перебивают)
Он нас поучает! Он ставит себя выше всех! Это самореклама! Это провокация!
П о э т
Главное вам на будущее: идите в гармонии самостоятельности и воли неба, своим неповторимым путем, помогайте этим Украине.
Ж е н щ и н а - р е р и х о в к а
А что, если он на самом деле такой?
Это же... скандал... что говорит нам сердце?
(к П о э т у)
Если у вас открытое доброе сердце,
то неужели мы не сможем понять друг друга?
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
Это не прощается! Он оскорбил всех!
Это невыносимо! Предлагаем лишить его слова!
Кто за то, чтоб лишить слова?
П о э т
Вы не виноваты, что вскипели... Это слово.
Это вынашивание слова.
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
Он нас изучает! Вон! Вон!
Выгнать его вон! Кто за?
(Большинство поднимает руки)
Нас большинство! Нас большинство!
Пьянея от чувства большинства, женщины прыгают перед П о э т о м с поднятыми руками и выкрикивают в лицо: «Вон!», «Вон!», «Вон!», «Вон!», «Вон!», «Позор!», «Позор!»
П о э т
Так распинают зрелый дух меха худые...
Позвольте, мы посмотрим вместе:
Кто поднял руку на Поэта?
Прошу вас, снова поднимите руки.
Большинство поднимает руки.
Женщины прыгают перед глазами П о э т а, выкрикивая: «Вон!»
П о э т вглядывается, под его взглядом некоторые опускают руки.
П о э т
Посмотрите сердцем позже; мне ясно;
ясно и тем, кто не гонит дух света.
Обнимите себя, как сироты, кто Поэта не гонит.
Благословляю всех.
(Уходит)
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
Подпишем постановление большинства!
Запишем решение!
Д р у г
(Встает)
Дух вдохновенья – бред для мертвецов,
Сдыхающих на холоде расчетов.
Удар печет вас, но без дара – тьма,
Так лучше быть побитым, чем бездарным!!
В советах ваших – нет ума?!
Эх, женщины, за что здесь голосуют все?
«Кто за вырубку молодняка?» –
И пни замшелые вверх тянут руки!!!
Кто может быть против красы и силы?
Ох, женщины, вы жемчуга меняете на мыло!
Трясетесь перед старыми – а молодых
Сживаете со свету! Где что плохое – вы все за!
Как так? Где ваша гордость? Ваше сердце?
И немужские гибкость, чуткость,
К гнилому отвращенье – где? где? где?
Ах, как вас обманули хуторяне!
Когда б не мы – кто б дал покой владычный,
В котором лишь и виден мир и н о й?
Имейте совесть, срам и стыд! –
Зачем вы убиваете поэтов?
Зачем так бестолково жить,
Вот так без сердца – смерть, и возле вас –
Ни одного нет сердца?! Лишь одни гробы
На бесконечном трауре земном.
Что ж вы верхи себе морочите:
Убить иль не убить ту Шапошникову?
Что ж, кто что видит – то он сам и есть.
(Уходит)
Все молчат.
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Постановление есть. Надо же подписать?
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
Подпишем постановление все.
В о ж д ь Б о р н и к
Ну, мне уже пора ехать домой.
(Уходит)
П р е д с е д а т е л ь с т в у ю щ а я
Объявляется перерыв на пять минут.
Г о л о с а б о л ь ш и н с т в а
Обсудим в кулуарах.
Все выходят.