Пробач мені! Мабуть я в тому винен.
Я справді навіть, сам того не розумів.
Пробач мені! Що так комусь потрібен.
Нажаль, ще досі я цього не зрозумів.
Пробач мені! Коли не вистачає неба.
Коли потрібно просто, все це берегти.
Пробач мені! Коли триматись треба.
І щоб не сталось, розум тільки б зберегти.
Пробач мені! Я справді цього прошу.
Бо так відверто, всі гріхи не змити.
Пробач мені! Що це в собі я ношу.
Бо так не можна, навіть просто жити.
Пробач мені! Ти ж моя рідна мати.
Нікому о крім тебе, цього не стерпіти.
Пробач мені! Ти вмієш все тримати.
І так по справжньому, за мене порадіти.