http://www.stihi.ru/2018/05/11/1718
Оригінал:
Як гвалтувала травнева гроза!-
Але цнотливим прокинувся ранок -
Випив довірливо росяний дзбанок,
Висохла вмить безнадії сльоза...
Знову буяє принишклий бузок,
Сонячно в світ зазирають кульбаби -
Стільки правічної дивної зваби,
Стільки гармонії, ніжних казок !
Бджоли спивають солодкий нектар
В кожному гроні розквітлих акацій -
Наче Господь на невидимій таці
Вкотре вручає цяткований Дар -
Справжню Любов, що хмільна, наче брага,
Радісну долю та творчу наснагу !
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Майская всё растерзала гроза!
Но целомудрен был утренний свиток:
Выпил доверчиво росный напиток –
Высохла вмиг безнадёги слеза…
Вечен в сирени манок божества,
Солнечным сделали мир одуваны –
Столько извечной и странной нирваны,
Столько гармонии и волшебства!
Пчёлы мечтают впитать весь нектар
В ярких соцветьях, таящих наитья,
Словно Господь на невидимых нитях
Снова вручает краплёный свой Дар –
Вечность Любви, что таит в озаренье
Творчества радостное вдохновенье!