слухай пташко
Ти була народжена в гнізді з колючих гілок
Просякнутих з моєї крові і болі
Страждання й неволі
Я годувала тебе хробаками своїх думок
З дитинства ти знала всіх моїх ворогів у лоб
Можеш не намагатися втекти,
У мене тут замок
На ланцюзі генетеки тримаю тебе на мушці
Як стрілок
Ми викинули те старе гниле гніздо
Почали вити нове з роз гніздо
Тепер тільки спробуй не посміхатися
Або показувати свого Мортідо
Чи відкривати комусь мою біль
З якої ти створена от і до
знаєш пташко
Мені було важко
Носити стільки років в собі вантажі страждань
Вони переповняли ковші
Тепер нарешті
Зібраши разом ехо всіх внутрішніх зізнань
Я передаю тобі з них вози горючих знань
і проростуть вони
Червоним пір’ям на крилах
Будуть горіти
пекельним муком у очах
І доведеться
Летіть самотньо пташко так
Як я летіла
плекаючи горючі знання на горбах
Тепер вони
Твої
23:32
12.05.18