На канікули приїхав студент до бабуні.
На стипендію зробив бабці подарунок:
Купив роутер, планшет… На стіл викладає.
-В мене ж є уже Т2, - бабця заглядає.
-Це, бабусю, не ТV. Інтернет-мережа!
Бо в сусідньому селі роздаткова вежа.
Буде, бабко, цілий світ в тебе на долоні.
І в Італію дзвонить зможеш тьоті Тоні.
Ось дивися – буква «S» скайп тобі відкрила.
-Скальп? Онучку, боже ж мій! Чим я завинила?
-А це гугл. Він усе на планеті знає.
Все, що хочеш, запитай – зразу відшукає.
Скучив хлопець за борщем бабиним свіженьким,
З інтернетом залишив сам на сам стареньку.
Бабця пальцем шарудить, вивчає новинку,
І натрапила на сайт «Знайди половинку».
Там мужчини – хоч куди, на авто, при грошах…
-А чого ж бо? Чом би й ні? Ідея хороша.
Діда виберу собі при такій нагоді,
Буде в хаті веселіш, й поміч на городі.
Мерседес ми продамо, купимо корову.
(Я десь тут на OLX бачила здорову.)
А за гроші онукові справимо квартиру,
Наречену і йому знайдемо красиву.
Я ж йому повік щодня буду дуже вдячна,
Бо життя моє тепер буде геть інакше.
По обіді внук дріма в садку в холодочку…
Баба дідові онлайн шкрябає рядочки…
Виспався студент, бабусю лагідно прохає:
-Позич трохи грошенят, піду погуляю.
-Та я ж діду на квиток пенсію послала.
Бо невдобно, такий шлях, а сума чимала.
Так ми хоч напополам. Все ж тепер в нас спільне.
Класна штука – інтернет! Дякую, мій рідний!