Я тебе заморила відсутністю
Вічно тікаю знову і знов
Ти мене заморив присутністю
Відпусти мій мозок, підпиши кілька відмов
Без умов
Скільки років пройшло відтоді
Сто, чотиристо, тристо, п’ятьсто
Я в болоті волосся мила
Плетучи з них сітки для пасток
Лише брудні думки про тебе ловила
І ніяких більше квіток
Вже давно не плела віночок
Не пускала на річку долі
Не шила для сукні поясочок
Щоб хлопаки обертались іздалі
Як зловив ти останній вінок
Так й втопив мене з ним при подолі
Я тобі дуже довго мстилась
Пригадай скільки разів тобі снилась
Я тебе так тихенько вбивала
Як і ти мене, за думки тримала
Прихвачу-но бувало в ночі
І тримаю перебираючи руками вугілля в печі
Від долонь на душі відбитки лишала
А віршів тобі більше ніц не писала
Не співала сумних пісень
Не показувала місяцю танців удень
І тепер з нас вже точно досить
Я відрізала свої довгі коси
02:37 08.05.18