Не від того тебе уникаю,
Що обманював стільки років.
Зла і гніву до тебе не маю
Не кажу в телефон матюків.
Не відштовхую тебе за зраду,
Та, як є - що посіяв, те май!
Хочу дать, лише, добру пораду -
Оступися! Залиш! Не шукай!
Вірним кроком лічу розтавання,
Віру, втрачену, не повернеш...
Не любов то була, а страждання,
Що не мало - ні краю, ні меж!
То було, щось, на темряву схоже,
Без краплиночки світла у ній...
Відведи, захисти мене, Боже!
І любов*ю, Своєю, зігрій.