http://www.stihi.ru/2018/05/09/3521
Оригінал:
Бадилля, бур'яни палають
багаттями в пустих полях...
Куди веде мене сьогодні
осінній, одинокий шлях ?
Не тягне щось в гурти веселі,
до колотнечі зібрання,
А вабить зірка вечорова,
в'юнка стежина навмання...
Як гарно серед пишних трав!
Обсотує принишкла тиша,
Легкий пустує вітерець -
на хмарах місяця колише...
Мрійливо шелестить комиш -
заполонив куток озерний...
І необтяжливі думки
снують про клопіт мій щоденний...
Дивує місяць поміж хмар :
куди це з хати проти ночі?
І жабка, подивившись вслід,
навсправжки вибалушить очі.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Ботва пылает с бурьянами
Кострами в брошенных полях…
Куда ведёт меня, не знаю,
Осенний одинокий шлях…
Не манит круг ничей, поверьте,
Пустых собраний суета.
Звезда зовёт лишь в предвечерье,
Тропинка вьётся в Никуда…
Как хорошо средь милых рощ!
Там тишина меня ласкает
И лёгкий тешит ветерок,
Луну на тучах колыхает…
Мечтательно шумит камыш,
Что занял озеро по краю,
И мысли, юркие, как мышь,
Ни капельки не напрягают…
Луна - ночной анахорет -
Спросила: - Да куда ж ты, к ночи?!
Лягушка поглядела вслед:
И вправду, выпучила очи…
Аватар Автора оригинала