ИРИНА БОГОВИНА
«Кружляю межами оселi...»
(http://www.stihi.ru/2018/05/07/4971)
------------------------------------------
***
Кружляю межами оселі,
Душа від радощів співа,
Відкриті сонцю вікна, двері,
Зелений світ цвіте, буя...
На тополину птаха сіла,
Щебече голосно про щось,
За мить десь в поле полетіла,
Тріпоче листям вітер, дощ...
Причепурю кутки оселі,
Тут підмету, там щось поллю,
Повітря лине в хатні двері
Усе тут рідне, все люблю...
Сад підв"яжу, похилі віти,
Ще щось у горщик посаджу,
Заполонили дім весь квіти,
Від мами пристрасть та,скажу...
Без квітів хата, як не хата,
То найдорожчі є сусіди,
Фіалки, плющ, піони, м"ята,
Бузок розквіт, не зна про біди...
Сміється кожна цятка в гронах,
Неначе в них жива душа,
Неначе з заметіллю в скронях
Тихенько матінка ввійшла...
І враз потьмариться в очах,
І засумується невдовзі,
Про ті оселі при дорозі,
Куди майнув з тополі птах...
Де квітне все, як для живих,
Бо світ однаково скрізь схожий,
Сльозу утру з під мокрих вій,
Хай рідних сльози не тривожать...
Двір, кожен дріб"язок люблю
Від камінця до стін і стелі,
Кущ, що сміється,як поллю,
Горіх зелений, тінь оселі...
Кружляю межами оселі,
Зелений світ цвіте, буя,
Відкриті навстіж вікна, двері,
Душа то плаче, то співа...
***
************************************
Кружу по дому, словно белка,
Душа от радости поет,
Открыты солнцу окна, дверки,
Зеленый мир, буян, цветет...
На старый тополь птаха села,
Щебечет громко - не собьёшь,
Лишь миг - и в поле полетела,
Колеблет листья ветер... дождь...
Принаряжу все уголки я,
Здесь подмету, а там полью,
Несется воздуха стихия
В мой дом… Как я его люблю ...
Сад подвяжу, чтоб не клонился,
В горшок я что-то посажу,
Весь дом цветами оживился -
От мамы страсть , я вам скажу ...
Ведь без цветов " не дом, не хата"!
Они ж - бесценные соседи:
Фиалки, плющ, пионы, мята,
Сирень… Цветут! – победы ль , беды...
Смеются пятнышки на теле,
Как будто в них живёт душа...
И с лёгкой на висках метелью
Тихонько матушка вошла.
И сразу сумрачно в глазах,
И запечалишься немного
О тех домах, что у дороги...
Вон - там мелькнул знакомый птах...
Там все цветет, как для живых,
Ведь мир везде для всех похожий...
Слезу смахну с ресниц своих -
Пусть близких слезы не тревожат...
Двор, каждый здесь пустяк люблю -
От камешка до стен и крыши,
Куст, что смеется, как полью,
Орех зеленый, тень от вишни ...
Кружу по дому, словно белка,
Зеленый мир , буян, цветет,
Открыты настежь окна, дверки,
Душа то плачет, то поет ...