Дуже швидко

           Дуже швидко
Дуже швидко проходять весни,
І швидкоплинно згасає май.
Тільки листя від сну воскресло, -
Вже про проліски забувай.

Липень в кошик суниць насипле,
Скличе  в коло беріз-подруг.
Вранці стогне грозою хрипло
Дощик – щедрий веселки друг.

Липня мить – і спливає літо,
Кола в небі пташиних зграй.
Пелюстки гублять пізні  квіти,
За горизонтом – осінній рай…

Потім знову – зима, замети
І скрижанілих сплетіння рук…
І для когось п»янкі сонети,
Жовтий подих чиїхсь розлук.

Дуже швидко життя спливає,
Мить одна – і вже видно край.
…З того боку вже хтось гукає –
Може, в пекло, а може, в рай…