Без названия

Татьяна Лисненко
Відходить усе: і хороше, й погане,
Біжить череда розтривожених літ.
Весна розквітає, цвіте, потім в»яне,
На зміну приходить густий літа цвіт.

Вже згасли в саду всі півонії білі,
І «півники» вже відспівали свій вік…
Жасмину кущі, як п»янкі заметілі
Ще квітнуть, немов нескінченний їх лік.

Як лебеді білі, відходять нарциси,
На зміну їм – дзвоники, дзвонами ввись.
В гіллі бузини – білі кошики висять,
Від них аромат, наче море, розливсь.

І тільки душа, що у мами, - не в»яне,
У неї у серці – завжди пишний квіт.
Відходить усе: і хороше, й погане,
Глибокі лишаються борозни літ…