Пробач мене,але прости-прощай!
За обрій не заглянеш як не тужся.
Я розчиняючись лечу у дивний край,
Туди де я кому-небудь згоджуся.
Даруй мені оті щасливі дні,
Згадай про мене як побачиш сонце.
Занадто довго ти лишав мене в пітьмі,
Навпомацки шукаючи віконце.
Пробач,але любов не повернеш,
Точніше кажучи,не повернеш довіру.
Ти більше щастя,мабуть, не знайдеш,
Поводячи себе подібно звіру.
Надежда Солнцева. 06.05.2018