А так – щоб дощ... Щоб цілий день дощу.
Грім... Блискавка... Щоб не пішов нікуди.
Нікого хай на світі більш не буде –
лиш ти і дощ. Обійми досхочу –
найкращий в світі затишок мені.
У дощ обійми – страва найсмачніша.
І ще – читай у вушко милі вірші.
І житиму у дощ, мов уві сні.
За крапельками стежитиму я –
як шлях вони по склу долають довгий...
У дощ нема ні болю, ні тривоги:
лиш ти, обійми і любов моя...