Даремно стогне вітер в полі...
Гуде не скорена земля.
Та й ти утомлений поволі...
Бредеш,вдивляючись з-даля.
У небо що запахло сонцем...
У річки синю далечінь.
На вишень цвіт що під віконцем...
У шибку стука,-відпочинь.
Вдихни і пий повітря свіже.
Лови росу немов сльозу.
Ой як же колко,вона ріже...
У серці...зламану лозу.
(Понкратова.О.В.)