Записані правди — потенційно гірші за неписані.
Рука, що записує,— зв’язує натхенну людину і звужує…
Розв’язані руки, значить, і свідомість в розширенні, і в звільненні…
В бесіді усній витає вільна правда удачі! Для невдачливих —
порядок, запис, досвід негативностей. Вмертвлюють свободу Духу.
Мало свободи синів Божих! Вивернути б вас…
Досвід і інше — для талантів. Геній крушить весь світ з,
страшно вимовить, джерела Бога посеред хаосу… Літає, справжній володар.
Натяк. Бог — Христове вчення (корінь) — поезія (стовбур) — вільні мистецтва (гілля) — математично—фізичні науки (листочки). І листочки мають себе, пищачи, за основних: хоч і знають про Бога і древо, та не самого Бога і древо, бо…тлінні. Ясно?
Тлінні опадають. Генії науки у відчаї взнали — якою глупістю зайняли себе і світ зблудили…
Геній, як і божественні Іпостасі, діють не як ці, уловками, а висотою духу, неспішнісю, знаттям світу і людини…
Ситі науковці роблять по поверхні — жахливо та підсліпувато бачучи, як вони не знайшли шляху і втратили смисл життя. Є засоби, та нема смислу, і не знають власне що (!) робити, і ще — навіщо?
Знають мозком як творити те, яке не потрібне нікому, і — при тім не можуть себе спинити…
Їхня діяльність — це окремий шкаф, не зв’язаний з совістю: це холодний успіх через самовільний винахідливий розум-раціо…
Тут остерігайтесь холодного пониження…
Роблять те, про що знають: з винахідливого розуму не слід
робити, а робити слід від усвідомлень.
Усвідомлень Бога і світу і людини, — від находження Бога на людину, не від уяви.
Площинну уяву творять більшою за світ Божий, і за Бога.
Здогадуються , що це злочин, спинитись не можуть… Собою не володіють!
Що володіє?
В останній час — особливо…
Визнають як каліч: «нравственность є основою всіх людських цінностей», та через час і цілі іноприродні — не роблять з собою цього, що знають… Не проводять перемін з духу до розуму і — до темної плоті! В прошарку менталу виснуть!..
Вони на завислі комп’ютери схожі: можуть безкінечно в голові не змінювати якісно мислення, та й не преображувати всього себе, не відаючи мистецтв Божих і не знаючи Бога.
«Рухаємось в безпрецендентну катастрофу», — про все вчені кажуть. Так. Вже щезли великі. Яка велика особистість — без Бога, без мети? Але «приварювання» до мети Бога — шлях і спасіння, таж не чіплятись до речей чи людей…Бажаючих самообману більше! Думайте!!
Нема особистості без мети — без мети в Бозі.
Особа твориться тим, що робить вона.
Мало знати в менталі, в прошарочку. Слід преображуватись,
змінювати мислення (покаятись). Самозректись себе треба
(отже:егоїзму), служити Богу і людям в любові. Знають вони, що виховує особистий приклад, жах великих і чистих, та не роблять
тільки цього, приклад не подають.
Що ж ти подасиш? Втрачений смисл життя: науковцями і, веденим порадами від них, світом.
«Станьте вище над проблемою, що виникла, вона
вирішується на рівні тільки вищому», — кажуть. Та не роблять. Обманені. Не преображують себе повністю.
Процес науковідкриттів — лише втікання від реальності,
відповідальності, Бога, чудес, любові. Це — на периферію, у провінційність.
Результат наяву: самій науці її мета (ціль) не відома! Це
визнають самі вони.
«Закони математики залишаються визначеними, коли вони не з реальністю, а коли така з’явиться — перестають бути визначеними…». Ще згадайте відому відмінність — протилежність складу і методу англійського розуму і французького у відповідних наукових працях і , маючи справді розум, нічого не захочеться із видумок цієї неблагословенної самодіяльності…
Зв’язавшись зі смертю півмертв’яків-науковців — згіршуємо можливе. Мета їм не ясна! Яка неясність — якщо від Бога, з Богом??
Прив’язаність, тюрма, — прив’язаність до кола близьких
людей! обмежених людей!
Навпаки, шлях — прилиплість до Бога ( і людей всього
людства!! в них Бога внутрі). Так святі чинять. Здолали пристрасті.
Егоїзму нема.
Служіння — смисл і мета — Богу-Слову, сиротам і вдовам, так
сказано в обох Завітах: благодать принесена Ісусом Христом- Богом, не Буддою-людиною!
Допомагати іншим стати шляхетнішими — шлях! Смисл життя: це життя священника, поета справжнього.
Тримати мету, орієнтир до цілі, бо без цілі куди не стрельніть — попадаєте … Взаємне нерозуміння — небуття, нестріча і не-можливості… Не успіх нині смисл — а любов, поміч, на це
відгукуються,служіння іншим — щоб життя смисл мало…
Мої «абсурдні спроби» — досягають неможливого (поміччю Божою…). «Ідея досить божевільна, щоб бути справжньою». Геніальне неминуче позамежне, лякає оцих, плавить Божою потугою! Бог дає — носію генія Свого! Для чого могутність — анемії Москви??
Святий Дух, якщо вставити встигне, каже те, новожахливеє — що нема ні в кому…
Чи ви не дурні: в усіх століттях Христос вибирав чоловіків і
жінок, щоб служили Йому в терпінні і велетенськім щасті (бо в благодаті!), але більшість — ледарі і «нерозумні галати». Бог, носій генія і геній Христів володарюють над хаосом. Бог з носієм Його генія — плавлять хаос! Порядочки, записаність — невігластву.
29.10.2010