Я не можу промахнутись,
Якщо навколо - одні,
Журналісти, наче мухи,
Зароїлись на гамні.
Я не можу не попасти
В пику зразу кількомстам
Одинакових напастей,
Що невидимі очам.
Бю, влучаючи в десятку,
Значу місце синяком.
І очікую, щоб цятка
Накотила в горлі ком.
Бю, - і зразу попадаю
У болюче місце, щоб
Ефективно чорна зграя
Розкривала гостродзьоб.
Й не тому, що точно цілюсь,
Й не тому - що є амбалом,
А тому, що і прицілу,
Не потрібно для удару.
Бо в оточенні - ілюзій,
Як в оточенні цікавих,
Що надміру до конфузу,
Схильні, сидячи на калу.