Яскраво сонце сліпить очі,
Пісні якісь в вушах дзвенять.
Якісь короткі стали ночі-
Мов птахи все кудись летять.
Неначе світ весь збожеволів!
Ні, збожеволіла лиш я!
Прокинулася від неволі?
Та просто це прийшла весна.
Відкрила очі, оглянулась:
Яка повсюди скрізь краса!
Зробила подих,посміхнулась-
І вдячна Богу, що жива.
Що маю право подивитись
На сад, що зеленню убравсь,
Ще й пощастило народитись
У квітні місяці якраз.
Залиті квітами всі вишні,
Тюльпани мов огнем горять.
Наповнив всі моі легені
Лиш яблуневий аромат.
Повсюди бджоли,мов ті стражі
Над квітами усе снують,
Мов особисті ті їх пажі
Зозулі зверху десь кують.
Сиджу тихенько я у квітах
І думу думаю свою,
Як сильно я люблю Вітчизну,
Як сильно я люблю весну!
Гейна Ольга Олександрівна
28.04.12