Я й не чекала, що хтось завітає,
коли помру...
буде легко іти до Раю,
скінчИвши гру
і до того ж, коли остання,-
нема рідні...
в серці ні гніву, ані кохання,
порожньо у мені.
Всі борги, як належить, сплатила,-
людям, Богу, чортам...
всі образи болючі простила
ворогам і батькам...
то найперші умови аби легенько
з тіла - геть!
Я тепер хмаринка біленька,
що пройшла крізь смерть.