Вишневі варіації
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789771
Надія Медведовська
1* Лепестки вишнёвые,
хрупкие и лёгкие,
падают и стелятся,
выстилают путь
взгляду сердца ищущему
запредельной музыки,
солнечного воздуха
в струях ветерка,
Хор цветов под месяцем
лечит мир беззвучием,
Ах, как жалко – короток
их цветущий час,
1.
Легкі й тендітні вишень квіти
Весні встилають білий шлях,
Пливуть у сонячнім повітрі,
Гойдаються на всіх вітрах.
Лунає квітів хор ночами,
Сам місяць – диригент у них.
Нудьгу, турботи і печалі –
Усе здолає їхній сніг.
__________
2* Заснежены, заснежены
сады, аллеи, улицы.
Завишнены, завишнены,
по лепесткам иду.
Завешены, завешены
все мысли тайно грустные.
Оставлены, оставлены
они за снежным днём.
Омраченость, омраченность
сердечного страдания
залечена, залечена
вишнёвым хрупким сном.
2
Засніжені засніжені
Всі вулиці й сади
Завишнені завишнені
Хоч пелюстками йди
Завішені завішені
Усі гадки сумні
Залишені залишені
Вони на сніжнім дні
Захмарені захмарені
Сердечні далини
Затьмарені затьмарені
Крихкі вишневі сни.
__________
3* Солнце взошло и лёгким румянцем
тронуло жемчуг чудный на ветках.
Росы горели в утреннем танце,
скоро их сдуло солнечным ветром.
«Ох, мы лишились всех украшений» -
вздрогнули нежно цветы под солнцем,
снег лепестков роняя смиренно.
«Вы и без них прекрасны до «боли».
Жаль – преходящи миги цветений.
3
Сонце зійшло – і легеньким рум’янцем
Перли прозорі на вітах торкнуло.
Роси палали в мінливому танці,
Поки їх вранішнім вітром не здуло.
«Ох, без коштовних прикрас ми лишились!» –
Затурбувались стривожені квіти.
Сонце їм лагідно прошепотіло:
«Ви і без них – найпрекрасніші в світі.»
01 03.05 18г.