Рубаї. Чернетки студента
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789769
Надія Медведовська
1* По крохам перетекает песок.
Каждый миг совершает свой рывок.
Скачет по гребням реки бытия.
Если разбить, можно остановить рок.
1
По крихітці пісок перетіка,
А кожна мить протяжна, мов ріка.
Коли б, розбивши цей крихкий годинник,
Спинити час могла моя рука!
--------
2* Если бы не струились минуты,
остановился бы бег лет утром,
наступили все вчера и завтра…
Нынче пришла бы твоя смерть, путник?!
2
Коли б не бігли струмені хвилин,
Коли б років тяжкий спинився плин,
Коли б учора й завтра всі настали
Сьогодні – чи не зник би смерті тлін?
-------
3* Кладу ладони тебе на чело.
В прохладу потекло твоё тепло.
Слышу пульс твоих безумных мыслей.
Но спокойный взгляд сквоэь очков стекло.
3
Кладу тобі долоні на чоло –
В їх прохолоду потекло тепло. їхню
Я чую пульс думок твоїх шалений,
Але спокійний погляд через скло.
--------
4* Есть лишь прошлое и будущее.
Они детали игры, будто бы.
Ты живёшь мгновением, бездумно.
Слушай…Тишина безпробудная.
4
Минуле і майбутнє – все збери
В одну споруду, мов деталі гри.
Живи в цій миті, ні про що не думай.
Послухай тишу, сам не говори.
----------
5* Деревья живут своим каноном
и нам неизвестны их законы,
к суетности жизни безразличны.
Уважаемые благосклонно.
5
Живуть дерева ці своїм життям,
І їх закони невідомі нам.
До метушні безладної байдужі,
Поважні, мов споріднені вікам.
------------
6* Ты не движешься, а время идёт.
Каждое мгновение нить прядёт,
пока в пряже не запутаешься.
А твой разум всё ещё счастья ждёт.
6
Ти не йдеш – а час іде,
Митями життя пряде.
Поки в прядиві чекань
Він, заплутавшись, впаде.
---------
7* Вроде б творю себе я новый мир,
но снова образ печален и сир -
в зеркале узнаю своё лицо,
Оно усмехается, как сатир,
7
Нехай створю я світ новий собі –
Знов образ цей приходить у журбі.
І в дзеркалі лице я пізнаю
Своє, що не стрічалося тобі.
-----------
8* На каждый кадр время намоет пласт.
Как прочертить границу меж них, в масть -
между тем, что случилось, и могло.
О, как тяжела сердцу правды власть.
8
На кожний спогад час намив пласти.
І де ж кордон тут можна провести
Між тим, що мало буть – і відбулося?
Як тяжко серцю правду всю знести!
-------------
9* Творчества без труда не бывает.
И сила лёгкостью потешает.
Но, красота, что ты щедро даришь,
выше всех моих слов воспаряет.
9
Хай творчості без праці не бува,
Хай навіть легкість сила здобува,
Але краса, що Ти даруєш щедро –
Що проти неї всі мої слова?
--------------
10* Играю много различных ролей
и ещё из запаса взять волен.
Это правда – мир есть лицедейство.
Под масками душу лживость колет.
10
Щодня ролей з десяток різних граю,
А скільки ще в запасі я їх маю?
Це правда, світ – суцільне лицедійство.
Під масками як душу відшукаю?
--------------
11* Всякая маска для глаз обманна.
Но всё-таки порицать не стану.
Можно ложью согреть человека?!
И всегда ли правда будет манной?!
11
Чи всяка маска – для очей облуда?
Гудити гру я все ж таки не буду.
Що краще – чи зіграть в житті людину,
Чи жить собі свинею серед бруду?
---------------
12* Всякая роль – душе мастерская.
Светлый идёт, истину играя.
Кто в её суть хоть однажды проник,
тот подлости в себя не впускает.
12
Для щирих це не просто гра майстерна.
Усяка роль – немов душі майстерня. тавтологія
Хто Гамлетом побув бодай годину,
Того в житті на підлість вже не зверне.
----------------
13* Дурные привычки – всё измерять,
как гири они на тебе висят.
Когда захочешь сбросить их с себя,
окажется, что ими в плен взят.
13
Погана звичка – мірить все і важить,
Мов гирями, вона тебе обтяжить.
Коли ж захочеш скинуть їх додолу,
То раптом руки метр сталевий зв’яже.
-------------
14* Сила ума - величия пленник.
Это привычно и неизменно.
Но ведь она может и разрушать…
Точность и логика в ней отменны.
14
Чи справді сила розуму велична?
На це питання відповідь є звична.
Та не лише краса в ній, а й руїна –
Тим ще страшніш, що точна і логічна.
------------
15* Здравый смысл тоже должен знать меру.
Ограничить нужно неверие -
Меняются все представления.
Всё же молитва должна быть с верой.
15
Здоровий глузд повинен знати міру.
Обмежить краще все ж його, не віру.
Міняються уявлення з роками,
Та все така ж луна молитва щира.
------------
16* Не поклоняйся ты букве на слух.
Она часть разума. Целое – дух.
Разум может разрушить целое.
Самое страшное – если дух потух.
16
Не прихили до букви слух.
Частина – розум, ціле – дух.
Частина може зрушить ціле,
Та може й гальмувати рух.
01 - 02.05.18 г.