http://www.stihi.ru/2018/05/01/8515
Оригинал:
О, як невагомо світилися свічі !
Як темрява нишком шукала кути !
І сльози моє обпікали обличчя -
Я ревно молилась...Печалився Ти...
У зшитках сльотаво темніли чорнила -
Там сум розповзавсь,мов баяна міхи...
Тривожилось серце. Душа пломеніла.
Картали пекельно прадавні гріхи...
В горнятку незвично густішала кава...
Гамселили бак із сміттям у дворі...
І музика травня побіжно-ласкаво
Звучала у гронах бузку в тій порі...
Пишалася сакура квітом рожевим...
Тюльпани червоним кричуще цвіли...
А я - замикалася в колі дешевім
То туги, то смутку , де Рай не вцілів...
Де розум гіркотні виплекував зради
І тиснув безтямно, мов рака клішні...
І серце спекотне не чуло розради,
Що Бог надсилав...Маргариті смішній ?..
Перевод Нины Уральской:
О, как невесомы в сиянии свечи!
Как пряталась темень, искала углы!
И слёзы лицо обжигали в тот вечер -
Я рьяно молилась...Печалился Ты...
В блокнотах тоскливо чернила темнели -
Там ширилась грусть, как баяна мехи...
Тревожилось сердце. Душа пламенела.
Лишали покоя былые грехи.
Густел необычно кофейный остаток...
И мусорный бак громыхал иногда...
И музыка мая возвышенно-сладко
В сиреневых гроздьях звучала тогда...
В цветении сакура - в розовом снова...
Кричал, раскрасневшись тюльпанами, май...
А я замыкалась в кругу той, дешевой
Печали, тоски, где когда-то был Рай...
И разум выплёскивал горечь измены,
Сжимал больно так, словно рака клешнёй...
Не слышало сердце моё утешенья,
Что Бог посылал... Маргарите смешной?...