http://www.stihi.ru/2018/05/01/8515
Оригінал:
О як невагомо світилися свічі !
Як темрява нишком шукала кути !
І сльози моє обпікали обличчя -
Я ревно молилась...Печалився Ти...
У зшитках сльотаво темніли чорнила -
Там сум розповзавсь,мов баяна міхи...
Тривожилось серце. Душа пломеніла.
Картали пекельно прадавні гріхи...
В горнятку незвично густішала кава...
Гамселили бак із сміттям у дворі...
І музика травня побіжно-ласкаво
Звучала у гронах бузку в тій порі...
Пишалася сакура квітом рожевим...
Тюльпани червоним кричуще цвіли...
А я - замикалася в колі дешевім
То туги, то смутку , де Рай не вцілів...
Де розум гіркотні виплекував зради
І тиснув безтямно, мов рака клішні...
І серце спекотне не чуло розради,
Що Бог надсилав...Маргариті смішній ?..
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
О, как невесомо светились те свечи!
Как тьма потаённо душила мечты!
И слёзы лицо обпекали – не лечит
Со страстью молитва…Печалился Ты…
В тетрадях распутицы чёрной чернила –
Там грусть расползалась – баяна мехи…
Тревожилось сердце. Душа пламенела,
И давние жгуче карали грехи…
А в чашке престранно сгущался осадок…
Бак с мусором били вдали во дворе…
И музыка мая так бегло и сладко
Плыла из сирени о дивной поре…
И сакура хвасталась розовым цветом…
Тюльпан раскрывал напоказ свой бокал…
А я – замыкалась, подальше от света,
В тоске и в печали, где Рай не бывал…
Где разум пророчил измены свершенье,
Сжимая без мысли, как рачьей клешнёй...
И сердце в пылу не нашло утешенья,
Что Бог посылал…Маргарите смешной?..
Аватар Автора оригинала