Вона любила читати вірші,
А він її, а тому і Лорку,
І запах кислої недовишні
Шампуня купленого в нью-йорку.
І з її губ він готовий пити
Будь-які рими і перифрази,
Хмільні напої і лиш п'яніти
Що не сказав їй люблю одразу.
Примружив очі і всі проблеми,
Як половинки одної лірики
Вони самі були дві поеми,
Самі собі кобзарі і лірники.
Чи може бути щось щасливіше,
Під краплі дощику чути знову
Її улюблені довгі вірші
Незрозумілі. Із гранослова.