Мне боль – как алкоголь агоний,
до хруста мерзлая печаль.
Перепечатывайте стоны,
перепишите – мне не жаль.
Забыты памятные даты,
и что есть – мир, и что есть – ты.
Наверно, в плоть свою войти
дано одним лишь бесноватым.
А ты довеку сатаней,
бесись, не ощутишь доколе
всю силу причиненной боли
седою головой своей.
-------------------------
ВАСИЛЬ СТУС:
Цей біль - як алкоголь агоній,
як вимерзлий до хрусту жаль.
Передруковуйте прокльони
і переписуйте печаль.
Давно забуто, що є — жити,
I що є — світ, і що є — ти.
У власне тіло увійти
дано лише несамовитим.
А ти ще довго сатаній,
ще довго сатаній, допоки
помреш, відчувши власні кроки
на сивій голові своїй.