Для кого пишуться романи чи вірші –
для обраних, широкого загалу?
Знавець літератури насмішив,
як мій доробок кинув на поталу:
„Він взагалі для мене не поет, –
сказав авторитетно в хвилю гніву.
Де думки глибина, уяви злет?
Бо репортаж – не поетичне чтиво!
Незрозумілі образ, зміст, сюжет…
Своїх ідей бракує, новотворів!“
Так говорив і говорив естет,
як вітер хвилі гнав круті по морю.
В житті стрічав я критиків не раз,
що кидали людей напризволяще.
Вони загальних не жаліли фраз…
Якщо не так – то сам зроби щось краще.
А ще згадався принциповий спір –
чи слід вважати за гриби опеньки…
Я віршем визнаю життєвий твір,
все решта – поетичні витребеньки.
29.04.2018