О Весно моя мила й люба... Віра Юрчишин
О Весно моя мила й люба,
Ти оживл'яєш моє серце -
Тим променем, що сяє поміж віт !
О Весно моя ніжна та квітуча -
Ти душу одягаєш у рожевий цвіт !
В сузір"ях сакури все оживає, молодіє.
Знімаєш втому, забираєш біль...
Благословенну ти красу даруєш -
Ти відбираєш осінь з моїх літ...!
Квітуєш білосніжним, як наречена
В розкішному та ніжному вбранні -
У мріях й наяву в саду вишневому -
Співаючи, кохаю - я цвіту...!
Я квітень в серці збережу!
Я душу одягну в батист квітучий...!
Моя вродлива, моя ти Весно юна !
П"янію, без вина в раю магнолій...
Чар-зіллям напуваєш досхочу...!
З єства мого: О Весно! - Я ЛЮБЛЮ ! (28.04.2018, 14:31. Віра Юрчишин)
Поэтический перевод Сергея Петрикова
Весна дорогая моя,
ты сердце моё оживляешь
лучом, что играет, любя,
меж веток... Как нежно сияешь!
Цветущее слово моё,
одело ты душу в цвет розы,
сакурам внимаю я всё,
под младости шёпот наркоза!
Снимаешь усталость и боль,
даруешь красу и блаженство...,
и нега играет тобой,
и детство в стране совершенства...
Ты в белом наряде своём
ликуешь роскошной невестой.
В мечтах будто в яви вдвоём -
в вишнёвом саду счастью место!
Пою я, люблю, я цвету
и в сердце цветенье вбираю
Ловлю пенье птиц на лету
на радость грядущему маю...
Как щебет окрасил цвета -
их ласку в строках сохраняю!
И нежно трепещет мечта -
я душу в неё одеваю!
О диво-и-тайна-весна
зной-юная в неги батисте!
А я без вина так пьяна
всей сладостью чар - чудо-листьев!
Вешних магнолий магнит -
тайна красы мира вечной -
нежной любовью звучит:
бабочкой райской-беспечной! (29.4.2018)
Адрес фото открывается при редактировании