Коли взаємністю торкаються обличчя
Коли так добре просто бути вдвох
Хтось з натовпу коли тебе покличе
І доля потім зводить тільки вдвох
В наявності лиш чисті почуття
Й тоді уже душа летить з пташками
А скільки того швидкого життя?!
Стакан води... і та не з бульбашками
Коли тихенько шепчуть щось на вухо
Й мурашками від того йде мороз
Про справжнє щось вже хочеться послухать
Й життя уже настроєне всерйоз