Заповiт-пародiя

Деддемид
 (ополченця)
          "Як умру,то поховайте,мене на Могилi,
          серед степу широкого,на Вкраiнi милiй..."Т.Г.Шевченко

Як загину,поховайте,мене пiд Савуром,
Що постав перед фашизмом,нездоланим муром.
Серед степу Донецького,на Савур Могилi,
В краю вiльних трударiв,Новоросii милiй.

На Савурi,спокон вiку,лежать справжнi героi,
Ну,а ми iхнi нащадки,теж взялись до зброi.
Запалили бандерiвцi,в Кисвi майдани,
Новоросiсй ми встали,порвали кайдани.

Ми зi збросю в руках,свiй край захистили
I нацистiв,злою кров"ю,волю окропили.
Та поки що я живий,мене не здолати,
Будем нелюдiв укрофашистiв,аж за Днiпро гнати.

Усi землi,Новоруськi,докупи зберемо,
Та вiд шумерiв-арiйцiв будем жить окремо.
Слобожанщина,Таврида та Дикес Поле,
Розiльсться ковилою Hоворуське море.

Будем жити з Росiсю в Свразiйськiм Союзi,
Не злим словом пом"янемо,всiх загиблих друзiв.
Всiх хто вiддав життя,за нашу свободу,
На зло нашим ворогам,наглосакського роду.

На Савурi,ополченцям,пантеон збудусм,
Всих загиблих,поiмено,ми перерахусм.
Меморiалу,реквiзити,з автоматом бiйця,
Реставрусм,хай займають,законнi мiсця.