Батько і мати – яка я багата,
Яка я щаслива, що ви в мене є.
Хай щастя не кидає нашої хати,
Зозуля вам років із сто накує.
Татусь і матуся, пробачте, рідненькі,
За всі ті турботи, печалі, жалі,
Що вам доставляло дівчатко маленьке,
Як твердо ходить не могло по землі.
За те, що була вередливим дівчиськом,
І ваших тревог не могла зрозуміть.
Мої дорогенькі, вам кланяюсь низько,
Завжди я всім серцем вас буду любить.