Жила-була, Весна. Та така гарна, така чарівна. І було в неї три братики: Березень, Квітень та Травень. Якось посперечались вони, хто з них самий головний.
- Той, хто перший.-Сказав Березень. Тобто, я.
-А чому це ти?- Загомоніли братики.
-Бо я самий відважний, самий могутній. Льодяні криги, снігові замети, то все моя робота. Якщо я не підготую Землю, тоді де ви будете вирощувати квіти, травичку. Хіба зможуть зацвісти дерева в холоді?
Почула їх сперечання Весна і сказала:
-Не сваріться, любі мої. У природі немає головнішого. Кожен з вас є дуже важливим. Так що, шануйте один, одного, живіть в мирі та злагоді. Сумлінно виконуйте свою роботу і Матінка Земля буде вами задоволена.
- Задумались братики. Дійсно, що ми варті один без одного.
Відтоді більше, ніколи не сперечались, бо вони єдина, дружня сім’я.