Проникає синапсами в скроні аромат
Біліють абрикосами вулиці між хат
Солодкий запах лине і спокій навівав
І пряність все поглине весною зігрівав
Трава вдяглася росами мов у мільйон зірчат
Біліє вишня косами в бджолиний гул сонат
Безхмарне небо синє лелеками співа
Пізніш стає вечірнє світлом зорі зника
Цвітуть дерева млосними сколихують пташат
Із сукнями прекрасними весільний стрій дівчат