Не зламай...
Ця конструкція надто вже ніжна...
Жовта зірка випалює душу вночи?!
Знаєш, сонечко, в кожного є запобіжник,
що утримує наслідки сумом причин.
Не крути...
Ці мотузка, терниня і цвяхи
не вбивають невинних без винного рук,
що, прийшовши до тями, шукає ті лахи,
щоб молитись на них про свободу від мук...
Не проси...
Він не бачить тебе...
І не чує...
Все прощення - то ти розіп’ятий людьми
за нестриману віру, що смерть - не гамує,
а показує шлях із земної пітьми...