Оригінал:
Зайшов до Квітня Лютий в гості:
Ну як ти,брате? Чим живеш? –
Спитав по-братньому,без злості –
Ти так здоров’я підірвеш!
Працюєш в полі цілу днину,
Вночі заквітчуєш сади.
Став навіть схожим на людину…
Показуй успіхи, веди!
Пішли. Городами…садами…
Що буйно й так цвіли,
Дражливо пахнучи медами
Серед ранкової імли…
Зайшли оглянути леваду.
Капустка, перчик й огірок
Звичайно, поступались саду,
Та їм було ж іще й «не строк»!
Пішов ранковий гість з світанком…
Поглянув Квітень…От біда!
Ніби проїхався хтось танком –
Від огірочків ні сліда!..
Взялося чорним все на сонці,
ГорОд неначе вибив град!..
Бува…Коли приходить в гості
Ніби-то добрий…Лютий брат…
© Еміль Дубров.22.04.2016
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Пришёл Февраль к Апрелю в гости:
Ну, как ты, брат? И чем живёшь?
Сказал по-братски он, без злости:
Ты так здоровье подорвёшь!
Отпашешь сутками ты в поле,
Расцветишь по ночам сады…
Стать человеком хочешь, что ли?..
Ну, что же, хвастайся, веди!
И огородами…садами…
Пошли, что щедро зацвели,
Дразня пахучими медами
Среди предутренней-то мглы…
Зашли и осмотреть леваду.
Капустка, перчик, огурцы,
Конечно, уступали саду,
Но сроки не свели концы!..
Уйти вдруг стало гостю к спеху.
Апрель как глянул…Вот беда!
Как будто танком кто проехал:
От огуречков – ни следа…
Как чёрным солнце кто-то застит:
Весь огород повыбил град!..
Бывает…коль приходит в гости
На вид лишь добрый…Злющий брат…
22.04.2018