***

В мене не залишилось навіть листа,
Нічого з того, що ти писав,
Ні слів надрукованих у фейсбуці,
Ні постів, ні месседжей, ні згадок у звуці,
Ні теплих ковдр, ні холодних вин.
Ні наша Одеса, ні теплий Рим.
«Все буде добре» та щось у дусі.
Повітря зникає, стає густим.


В мене не залишилось навіть ключів,
Нічого з того, що ти відкрив.
Ні стежок, ні фільмів, ні знятих stories.
Все те, про що мовчки і те, що вголос.
Все те, що довго будують разом,
Про що у зошит, а потом - у скриню.
Я не має нічого. Ніхто не винен.

Бо кожна подорож - без квитка й вантажу.
Бо ти вже поїхав в свою мережу,
А я стою на пустому пероні,
Бо ти у лівій та правій скроні.
Бо ти замість Брюселя та Лісабону.
І ми у сусідніх, старих вагонах.

Я дуже ретельно тебе бережу.

20.04.2018