Дій душа жадає в ці весняні дні,
Жити без надії – то не по мені.
Доки б’ється серце і працюють руки,
Хай мене натхнення візьме на поруки.
Різним негараздам мене не здолати,
Доки ще не зміг я, всі борги віддати.
Мене не скорити хворобам та тузі,
Доки рідня поряд, та надійні друзі.
На тумани білі, ще не надивився,
По росі ранковій, ще не находився.
Вдосталь не напився чистої водиці,
Із тої, що викопав у селі, криниці.
Ще клепати треба косу на світанку,
Щоб косити в лузі весняного ранку.
Милуватись стиглим колосом у полі,
Та слухати шелест срібної тополі.
Тож, буду бажати я собі наснаги,
Жагу відчувати життєвої спраги.
Доки ходять ноги, і працюють руки,
Хай мене натхнення візьме на поруки.