Лети душа.
Занесла мене доля далеко,
Та думки мої з вами щоднини,
Мої сни тут колишуть смереки,
В ковдру огортають полонини.
Ти лети моя чуйна душа,
І впади у воріт біля мами,
Прочитай їй своєго вірша,
Просльозись біля отчої брами.
Ти лети моя спрагла душа,
Із струмочка холодного вмийся,
На стежину, що вся в споришах,
Громами в Карпати котися.
Уже скоро зберусь у дорогу,
І прилину у рідні Карпати,
Цвіт суниці чарівний буде знову,
Білу усмішку мені дарувати.
Плач сопілки почую здалека,
Шум потоків обійматиме за плечі,
У гнізді танцюватиме лелека,
Буде тільки поміж нами літній вечір.
Автор; Н. П. Рубан.