Розкажи мен1, янголе
милий,
Як живеться тоб1 - в
небесах?!
Розкажи, яка в вас там -
краса,
Бо не стане злет1ти к вам -
сили...
Та й не клич мене, - я не
п1ду,
Ти ж - святий, а я - гр1шниця,
знасш?!
Ти високо у неб1 -
л1тасш,
Я ж шляхами земними -
1ду...
Нас не можна зр1вняти, -
пов1р,
Р1зн1 ми, 1 под1бн1 - не
будем,
Ви там - янголи, ми ж - т1льки
люди,
1 живе в серц1 кожного -
зв1р...
Не дивись, що обличчями -
ми
Так под1бн1 до вас, - то
здасться,
Ми п"смо тут все те, - брат, що
п"сться,
Вс1м пок1рн1 гр1хам -
Сатани...
Серед нас так багато -
кат1в,
Ти пов1р, вони вм1ють -
вбивати!!
1 1м все одно - брат ти чи
мати,
Чи - дитя... В них - нема
почутт1в!!
Роблять вигляд, - що в1рять в
свята:
Миколая чи то -
Великодня,
Стало в них зараз це - дуже
модне,
Хоч в 1х душах нема -
каяття...
Знов вбивають, - як й тисяч1
рок1в, -
Ще вчорашня не висохла -
кров,
Де ж братерська 1х щира -
любов?!
Бачить Бог з неба вбивць й 1хн1
кроки!!
1м це - байдуже!! Вс1 хочуть - в
рай,
Не в1дпали !м руки - в1д
страти,
Що вбивають дитину 1
мати, -
Гинуть люди прост1 - за св1й
край!!
Пробач, янголе, - я не
п1ду,
Бо не можу лишити тут -
р1дних,
Бо назавтра 1х вб"ть, може,-
б1дних,
Хай вже згину - у ц1м я
аду!!
19.04.2018г.