По веснi, хай природа заплаче,
Пам'ятаючи вiрних синiв,
У гранiтi постане юначе,
Врятувавши планету ввi снi.
Сколихне дзвiн чорнобильську пам'ять,
Зацвiте бiлим сяйвом садiв,
Хлопцi в полум'ї, в квiтнi не гинуть,
А злiтають на крилах птахiв.
Залишається вiра у серцi,
Що напоїть життям джерело,
Та у хатах спечуть паляницi,
I лелека розправить крило.
Розмаїття барвiнкiв казкових
Зачарують красою землi,
Де над рiчкою нiччю раптово
Рай сховався в пекельнiй золi.
Як здiймається зламаний колос,
Так вiдродиться мертва земля,
Знов у хатах почуеться голос,
А над Прип'яттю клик журавля.
Приспiв:
18 квiтня 2018 р.